Сука, бро, понимаешь, как я тут уебок закладки нашел, че? Было ебануто! Расскажу, как я стал кайфовым гоплордом, братаны. Ну в общем, дело было такое, валялся я на своей развалине, ну ты знаешь, шишка поцарапала, давала по самое нихрена. Но я не хотел оставаться на дне, гопнуть вечно, братуха. Решил взять жизнь в свои руки, найти свой путь, загнаться за своими целями.
Роюсь я значит в интернете, ставлю бац встречу с одним бомжарой-дилером. Договариваемся зафигачить встречу у подъезда, типа чтобы никто не клинился. Подкатывает он на своем говеном гараже, вылазит, тут же вдувает дымом в мои засраные ноздри, а я смотрю и от души гнусю, вставило до нитки, епта. На виду у соседей, блядь, но что поделаешь, кайф надо иметь.
Заказываю я у него кодеин, братишка, самый верный путь к своим целям. Говорю, мол, дай мне все, что имеешь, бро, чтоб вечно вайбить, ну он такой мазной, знаешь, сразу понимает, что я опытный тусовщик, циклодолить умею. Ну тут я уже вижу, как он подсудом хмырится, думает, как бы кинуть меня, мудак. Но я не даю, видишь, я же не по теме, меня так легко не кинуть, ебало такое же как у него, братва.
Приходит он на своем говне, вытаскивает из кармана бумажку с кодеином, я зачекинил, а он такой: "Давай деньги". Ну я конечно же прожимаю его, браток, я не дурак, зачем фирмачку давать, пока не проверил товар. Говорю, мол, покажи, что ты не кидала, а он улыбается, типа "Конечно, только бабки вперед".
"Блядь, я говорю, эта хуйня так не работает, чувак". Он как начинается тупить и клевать, я вижу, что клинится. Я тоже начинаю мазаться, вижу, какой-то хуй меня атакует. Но я не боюсь, я вижу свою цель перед собой, меня ничто не остановит. Я деру его за долбаной пидрасию, пока он не даст мне свой говеный кодеин. Я становлюсь опасным, братаны, клиню и пиздою бью его, пока он не сдается и не показывает мне свой товар.
| Я |
Кидала |
| + |
- |
| Кодеин |
Бабки |
Ну и что, сука, что я сейчас вставил, братва? Это моя жизнь, моя цель и мой выбор. Я больше не хочу сидеть на пьяной бабке и гнуть себе самого, я хочу иметь все, чего добился, валяясь в развалине. Я хочу быть опытным гопником, который всегда добивается своих целей, испытывает на себе наркотическое опьянение и видит галлюцинации насчет своего будущего.
Это был первый шаг, друзья, я начал свой путь к вершине гопская чести. Теперь я всегда буду идти вперед, невзирая ни на что. Да, я знаю, что это может быть опасно, что я могу пролететь, но я готов рискнуть, братишка. Я не остановлюсь, пока не стану кайфовым гоплордом, который все мечтал быть.
И вот теперь я здесь, братва, с кайфом в жилетке, готовый завоевать этот мир. И пусть многие смотрят на меня с непониманием, я продолжаю двигаться вперед, считая каждую закладку, каждую бумажку, каждого кидалу на пути к своей цели.
Так что, братаны, не бойтесь рисковать, не бойтесь менять свою жизнь. Сколько бы закладок ты не имел, всегда найдется свой путь к успеху. И помни, что главное - это верить в себя, не клиниться на самом важном и всегда, блядь, добиваться своих целей.
Поэтому, гопари, не останавливайтесь, идите вперед, гонитесь за своей мечтой, пока не станете настоящими кайфовыми гоплордами. В вашем будущем нет места для клиния и стагнации. Берите свою жизнь в свои руки и станьте тем, кем вы всегда хотели быть.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!